Церква була побудована парафіянами кварталу, і протягом довгого часу служила орієнтиром для віруючих цього району. Релігійна будівля була зведена в 1819 році, відповідно інкрустації на підлозі. Перший ктитор церкви був псаломщик Йордаке Лупу, за ним слідує довгий список «Гаврило та священики Григорій, Тріфан, Парасків, Костаке Крістя  та інші віруючі.»

Іншою важливою привабливістю культової споруди являється дзвіниця, яка є неповторним елементом, тільки на церкві «Св. Іоанна» у мунтянському краї міста була така вежа, яка служила в якості пожежно-спостережної вежі.

Структурно «церква була побудована за планом нави, закритий ґанок, неф і вівтар. Система будівлі звичайна: кам’яний фундамент й муровані стіни. Дерев'яними сходами, розташованими на північному боці, можна піднятись з ґанку на горище. Неф увінчаний вежею Вседержителя, із внутрішньою циліндричною та зовнішньою полігональною формами, з вікнами на кожній стороні. Фасади, поділені на два горизонтальні регістри поясом із цегли та гіпсових профілів. Кожний горизонтальний регістр розділений на прямокутні кадри по горизонталі колони, які в нижньому регістрі обрамлюють вікна, а у верхньому – прямокутні ніші, на яких зображенні обличчя святих. Над входом стоїть навіс зі скла й кованого заліза» (Національна культурна спадщина побудов повіту Вранча – Музей Вранчі)